Історія початку масштабного виробництва пластикових вікон сповнена різних непорозумінь, різких стрибків уперед. Найперші екземпляри зробили ще у 40-х роках XX століття. Тоді технології ще були досить розвиненими і інженери змогли створити досить міцну конструкцію. Ідея виявилася провальною, але про неї не забули. Виробництво знову було запущено вже у 1960-х роках, але в Україні пластикові вікна почали масово встановлювати у 90-х роках.
Перші етапи виробництва конструкцій починаються з технолога. Він створює детальне креслення, відштовхуючись від усіх побажань та потреб замовника. Важливо, щоб вікно правильно виконувало всі функції, тому фахівець розраховує все до міліметра. Далі всі готові та перевірені креслення передаються співробітникам цеху, які і приступають до початку виробництва.
Основна рама виготовляється із ПВХ профілю. Він є міцним корпусом з пластику з перегородками всередині. Вони створюють повітряні камери, необхідні якісної роботи готового вікна. Від їх якості, кількості і розмірів залежить рівень теплоізоляції, що також враховується при створенні початкового креслення. Щоправда, сам профіль недостатньо міцний, щоб забезпечувати цілісність усієї конструкції, тому потребує деяких доробок.
Профіль розпилюється на заготівлі необхідних розмірів. На цьому етапі дуже важливо використовувати сучасне обладнання, яке розріже матеріал на фрагменти потрібної довжини із правильним кутом запила.
На цьому етапі співробітники цеху нарізають армуючий профіль — саме він робить конструкцію з ПВХ досить міцною, щоб витримати необхідне навантаження. Для цього теж використовується спеціальне обладнання – так дотримується точність усіх розмірів. Всі заготовки розкладаються по окремих полицях залежно від застосування та вимірів.
Армуючий і пластиковий профілі скріплюються шурупами – так конструкція стає єдиним цілим механізмом. Далі у них роблять спеціальні отвори. Вони потрібні для майбутньої установки ручки, іншої фурнітури та створення ефективного дренажу.
Далі починається процес зварювання. Заготовки з’єднують в одну конструкцію, впливаючи на матеріали сильним тиском та високою температурою. Після цього процесу можуть залишатися нерівні фрагменти, потім усуваються фрезами. На спеціальному верстаті усунути всі дефекти можна швидко, ефективно і точно, щоб випадково не відрізати зайву частку міліметра.
Після підготовки всіх фрагментів майстри збирають конструкцію — вставляють перегородки, стулки і монтують профіль, де буде розташовуватися підвіконня. У цьому процесі також важлива точність, інакше вікно може підійти.
Після встановлення фурнітура, до конструкції кріпиться гумовий ущільнювач. Для цього потрібно видути все технічне сміття та пил із посадкового місця – це робиться сильним потоком повітря. Також важливо прибрати тирсу та стружку, які можуть залишатися після обробки профілю.
Установка ущільнювача – кропіткий процес, який потребує уважності та відповідальності. Майстер може занадто сильно розтягнути його, і тоді матеріал пропускатиме воду та повітря. Якщо фахівець залишить зайві фрагменти, але кути рами виглядатимуть неакуратно, і це також вплине на функціональність.
Коли фахівці вже встановлюють стулки, конструкцію відправляють на наступний процес – скління. Майстри вставляють стекла в рами, використовуючи спеціальні підкладки. Вони роблять так, щоб стулки не провисали, а сам склопакет надійно закріплювався. Після цього використовуються штапики.
Склопакети доставляються на завод вже в готовому вигляді, тому що всі вони виробляються на замовлення. Перед транспортуванням на вікно клеять спеціальні квадратики. Це важливо, щоб вони скла не пошкоджувалися і не терлися одне про одного.
Наступний етап – технічний контроль вікна. Фахівці перевіряють якість ущільнювальної гуми, фурнітури, працездатність стулок та інших елементів. Якщо конструкція виготовлена за всіма стандартами, її відправляють до замовника.
Останні кілька років вікна нестандартної форми стали дуже популярними. Щоб виготовити такі конструкції, пластиковий профіль попередньо нагрівають у великій печі до 110 градусів. Після цього йому надають потрібну форму, використовуючи спеціальні стрічки з присосками. Вікно залишають до охолодження на 15 хвилин, після чого відправляють на наступний виробничий етап.
Ще один популярний варіант — вікна з ламінацією. Найчастіше покупці вибирають імітацію фактури дерева, але палітра кольорів віконних рам набагато ширша. Можна пофарбувати її у будь-які кольори за бажанням замовника.
Ламінація проводиться за допомогою спеціального пристрою, причому для всіх профілів його потрібно налаштовувати заново. На таку роботу йде щонайменше 15 хвилин, це досить трудомісткий процес. Ролик встановлюється, щоб конструкція міцно закріплювалася і не зміщувалась, оскільки це вплине на зовнішній вигляд покриття. Важливо стежити, щоб плівка лягала ідеально. Якщо вона заминається, то фахівці мають лише кілька хвилин, щоб усе виправити, інакше профіль буде бракованим.
